ДИТЯЧІ ЛЕЙКОЗИ

ДИТЯЧІ ЛЕЙКОЗИ

Гострий лімфобластний лейкоз – найчастіший у дітей

ЛЕЙКОЗ-2007

Найчастіше діти хворіють на гострий лімфобластний лейкоз – він становить приблизно 80% від усіх дитячих лейкозів і близько 30% всіх онкологічних дитячих захворювань у світі.

Відзначається деяка географічна залежність – більш низька захворюваність ГЛЛ відзначається в країнах Африки та Середньої Азії, відносно більш висока – в Китаї, Японії, США, Європі. Частіше хворіють хлопчики (співвідношення 1,6: 1 для В-лінійного і 4: 1 для Т-лінійного ГЛЛ). Пік захворюваності припадає на вік від 2 до 5 років, т. зв. «Дитячий пік». Так само дуже високий ризик захворювання у осіб з хромосомними порушеннями (синдромом Дауна, синдромом Блума, Синдромом Швахмана-Даймонда, синдромом Клайнфельтера синдромом Ніймеген, нейрофіброматоз, атаксії-телеангіектазії), підданим опроміненню іонізуючою радіацією і рентгенівським випромінюванням, а також у дітей з великою масою тіла при народженні (більше 4000г). Деяку роль, безумовно, відіграють перенесені інфекційні захворювання, особливо, вірусної природи. Згідно з повідомленням в одному з випусків «American Journal of Epidemiology», діти з діагнозом «Гострий лімфобластний лейкоз» мали б # 243; більшу частоту інфекційних епізодів в дитинстві, ніж пацієнти з контрольної групи.

В останнє десятиліття з’явилося дуже багато наукових робіт, що вказують на пренатальне (внутрішньоутробне) походження гострих лейкозів у дітей. Цією гіпотезою пояснюється «дитячий пік» захворюваності, який припадає, в середньому, на 3,5 року. Це час, якого достатньо для розвитку вторинних, прижиттєвих, генетичних аномалій, які є наслідком появи в геномі якогось «химерного» гена, прелейкемічною клона, викликаного збоєм у внутрішньоутробному розвитку плода.

На сучасному етапі дитячі лейкози більш сприятливі для лікування і прогнозу, ніж дорослі: успішно лікуються приблизно 70-75% гострих лімфобластних і 30-50% гострих нелімфобластних лейкозів. Позитивними факторами при успішному лікуванні є лімфобластні лейкози з більш ранньою дифференцировкой. У клітинній лінії вік має дуже важливе значення. Найсприятливішим є період від 2 до 10 років. Важливим фактором є ступінь вираженості пухлинної маси, розміри печінки та селезінки, наявність ураження периферичних лімфовузлів, а також наявність або відсутність пухлинних клітин в спинномозковій рідині (нейролейкія) і в грудній клітці (ураження середостіння).

Несприятливими факторами є:

    нелімфобластні типи лейкозів (у дорослому практиці – навпаки); дуже злоякісними варіантами є монобластний, мегакаріоцітарний, ерітролейкоз; наявність лейкоцитозу більш 20тис. (Особливо несприятливим вважається лейкоцитоз понад 100 тис.); вік старше 10 років і особливо – діти до року; виражені ураження пухлинними клітинами грудної клітини (середостіння) і центральної нервової системи (наявність бластів у спинномозковій рідині); в групі лімфобластного лейкозу – Т-клітинний зрілий.

ОФОРМИТИ ЗАЯВКУ на ЛІКУВАННЯ

Leave a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

0.3MB/0.00387 sec